Стрес (від англ. Stress – напруга, тиск) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильний зовнішній вплив (подразник), який перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Це загальновідома інформація про стрес. Але мало хто замислюється, що стрес – це ресурс для нашого організму. Це можливість по-іншому подивитися на себе, своє оточення, своє життя …

Це можливість організму адаптуватися до мінливих навколишніх умов. Інакше, нам довелося б жити в закритій колбі, десь далеко в шафі під замком. І навіть тоді у нас не було б ніякої гарантії вижити при найменшій дії стороннього подразника.

«Так, стрес – це добре. Але є різниця в силі стресу» – скаже хтось – «А якщо він множинний, часто повторюваний, конфліктогенний, а якщо … ?! »

Але не турбуйтеся! І тоді ваш організм впорається! Всесвіт все продумав, він за вас.

Тоді ваш організм включає захист. Це можуть бути як фізіологічні, так і психічні реакції і блоки (ви плачете, у вас щось болить …). І знову перемога організму. Перемога самовідтворюваної системи над дією зовнішніх подразників.

Звичайно, ми пам’ятаємо, що робота будь-якої системи повинна перебувати в рівновазі. Щоб система працювала, потрібно стежити за її станом і вчасно коригувати її роботу.

Отже, висновки:

  1. Стрес – це прекрасна захисна реакція вашого організму.
  2. З ростом сили стресу – захисні реакції зростають і посилюються, приводячи систему в баланс.
  3. Дієвість захисних реакцій залежить від злагодженої роботи вашого організму як єдиної багатовимірної самовідтворювальної системи.
  4. Регулярна діагностика системи організму, гарантує своєчасне виявлення і ліквідацію порушень.
  5. Діагностику та корекцію (слово лікування – не завжди доречне) вашого психічного, отже, і фізичного стану можна проводити самостійно або звернутися за допомогою до фахівців.

І найголовніше. Коли ви відчуваєте, що сила стресу «збиває налаштування» вашого організму – «підійміть енергію з живота і грудей в голову». Тобто, простіше кажучи, подумайте, який є вихід, замість того, щоб «насолоджуватися стражданнями, образами і гнівом».

Можна зробити це й фізично, для початку. Варто лише опустити голову нижче живота. Можете сидячи опустити голову нижче, або стати на голову, або в «позу собачки», тоді ще і заземлення відбудеться, якщо правильно виконати вправу. Тобто робіть так, як дозволить фантазія, фізичний стан, почуття, знання.

І другий крок. Знайдіть в чотири рази більше хорошого, ніж поганого в ситуації, що викликала такі сильні реакції організму, які не дозволяють вам легко і весело жити. Випишіть і погане і хороше на папері, подивіться на нього, прийміть його. Проаналізуйте чим корисна для вас ця ситуація і які двері вона відкриває? А може це і є ваш шлях ?! Може цим стресом з вами говорить Творець, Всесвіт? Може це ваш шанс вирватися з кола проблем і нещасть і, нарешті, почати робити те, що завжди хотіли, те, про що мріяли, але не наважувалися. А тепер – можна. Тепер вас «стрясло» і ви, нарешті, зрозуміли…

І головне – не тримайте в собі «негативні» емоції. Негативні в лапках, бо вони – наш захист і наша безпека. Варто навчитися усамітнюватися для перероблення і викиду цих “захисників”. З розрахунку 1 хвилина на рік життя. Тобто, якщо вам тридцять років, то ви вже знаєте, що орієнтовно тридцять хвилин маєте право і обов’язок поплакати, покричати, побити грушу, подушку, побігати, пописати “автоматичні листи” (чи що там вам ваш психотерапевт “прописав” ;)). А вже потім сприймати реальність з усіма її плюсами та мінусами. І ви вже навчили свою трирічну дитину, що вона має робити те саме три хвилини (під вашим, непомітним для неї наглядом). А потім ви розкажете своїй дитині, яке прекрасне життя і самі щиро повірите в це 😉

Як тепер себе почуваєте?

Щиро бажаю, незважаючи ні на що, пам’ятати, що життя прекрасне!

© Майя Сичова, maya.kiev.ua