Любов виникає з любові, коли хочу,
щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій Сковорода

Почуття впевненості – найбільш стабільна основа
того феномену, який називають любов’ю.
Носсрат Пезешкіан

У будь якій життєвій ситуації править або любов, або страх.
Любов – опора для душі, страх – захисна реакція душі.

70016_600

Любов – емоційне ставлення, яке може бути спрямоване на різні об’єкти. Але немає більш емоційно забарвлених стосунків, ніж стосунки між чоловіком і жінкою, якість яких напряму залежить від виховання і оточення цих чоловіка та жінки і від якості любові між ними.
Ми, чоловіки і жінки, створені різними не для того, щоб протистояти один одному, а для того, щоб доповнювати один одного. І лише коли ця теза стає девізом для обох партнерів, лише тоді гармонійні стосунки чоловіка та жінки мають шанс на існування.

Любов – найкомфортніший стан людини, її роль у стосунках з іншими людьми, зі світом, з собою, неоціненна.
Але ЩО таке любов? Як часто ми її відчуваємо у житті? Яка причина того, що ми не здатні дарувати і ще більше не здатні приймати любов?
На противагу симбіотичному єднанню, коли люди просто співживуть і їм разом зручно, вони один одного розуміють, зріла любов це особливе єднання, головна умова якого – цнотливе збереження індивідуальності обох.
Якщо ви любите і водночас залишаєтеся собою – це любов але якщо ви “розчиняєтеся” лише у проблемах та інтересах свого обранця – це мазохізм.
Ви здатні віддавати любов? Отже, ви її маєте, ви нею багаті, адже віддати можна лише те, чим ти багатий. Якщо ви даєте більше ніж берете – це любов але якщо “віддаєте себе усього” – це залежність.

Основні аспекти любові – це турбота, зацікавленість, відповідальність, як добровільний акт та знання. Цей набір установок, закладається у дитинстві і якщо ви доросли до репродуктивного віку і безвідповідально, без зацікавленості, без турботи ставитеся до свого партнера, якого зовсім при цьому не знаєте, то це – не любов. Якщо вам у дитинстві не давали турботи, якщо не цікавилися вашим внутрішнім світом і досягненнями, якщо не навчили бути відповідальним за свої вчинки і поважати індивідуальність інших людей та не дали знання про те, як будувати стосунки з людьми – ви не зможете віддавати любов. Отже, і отримувати ви її не зможете повноцінно.

Немає вашої вини у тому, що вас виховали так. Та й батьки ваші, які також не отримали цих навичок в дитинстві не могли вас виховати інакше. Тому, як бачимо, вихід один – розірвати це “антилюбовне” коло. Навчитися давати і приймати любов, щоб потім навчити своїх дітей, а ті – своїх…

Людина істота соціальна, вона не може жити одна і не повинна.
Знання про стосунки не можна опанувати теоретично, прочитавши книгу, чи статтю. Це щоденна копітка, титанічна і неймовіро цікава праця. Лише у спілкуванні народжується практика побудови стосунків. Лише через помилки та досягнення, за умови наявності взаємної любові, розкривається ваш світ, світ іншої людини, Всесвіт.

Та взаємна любов до партнера, суспільства, до Бога не можлива без любові до себе.

Любов до себе – початок вселенської любові, любові відкритої, легкої. Як можна любити партнера і водночас нехтувати своїми бажаннями, як можна любити батьків, друзів і водночас ставити їх інтереси вище своїх, як можна любити Бога і при цьому бути безвідповідальним у своїх діях? Любов до себе – це “базова любов”.
Але ж де вона візьметься? Як її виховати, якщо скалічені совковим вихованням батьки не змогли тобі її дати? Все просто – насамперед потрібно жити. Потрібно шукати щастя в кожній хвилині, а не важко заробляти на круту квартиру для того лише, щоб виспатися в тій квартирі після роботи, і знову – на роботу. Такий “замкнений цикл” – шлях до самотності. Якщо це ваша мета – ви на правильному шляху. Знаєте українську приказку: “Поставив хату, льох, ліг і здох”. Сумно…

Якщо ні. Якщо ваше життя руйнується а тіло розсипається. Час подбати про себе. Для початку зупиніться, спробуйте поставити духовні пріоритети наперед надмірних матеріальних. І починайте шукати для себе ресурси любові.

Найперше – знайдіть і, нарешті, почніть розвивати свій талант. Подумайте якій творчій людині ви заздрите. Якщо балерині. Ідіть на балет, на танці. І не важливо скільки вам років, яка у вас вага.  Якщо ви завжди хотіли навчитися бездоганно грати на пііаніно, починайте. І неважливо скільки вам років. Скільки вам буде коли ви станете віртуозом? Стільки ж якщо не розпочнете навчання і не станете віртуозом. Не слухайте скептиків, і “друзів”, які “лежать на печі”. Вони зупинятимуть вас, будуть висміювати. Але ви будьте впевнені в собі. Це з ваш талант, а не їх. Що вони можуть про це знати. Спочатку ви будете вагатися, відмовлятися від цієї ідеї але після кризи наступить “стадія вредності” егоїзму, коли людина не боїться брати на себе відповідальність і впевнено змінює своє життя, маючи ціль і стаючи особистістю. Головне пам’ятати, що ми беремо відповідальність за наші вчинки, а не за емоційну реакцію оточуючих людей. Це не наша справа.

Друге – знайдіть коло однодумців. Ви скажете: “Я маю однодумців”. Та чи справді ви з ними “дивитеся в один бік”? Можна перевірити. У вас мають “гармоніювати” відповіді на три запитання: Що я думаю про себе? Що я думаю про оточуючий світ? Що я думаю про реальність, за межами світу, який ми бачимо?

Третє – зробіть ревізію своїх “друзів”. Уникайте спілкування з тими людьми, які вас використовують, принижують або маніпулюють вами. Навчіться ввічливо казати “ні”. Наприклад, шляхом чотирикрокового Я-повідомлення, наприклад: Крок 1. “Олено, мені неприємно тебе слухати. Крок 2. Тому, що ти “виливаєш” на мене увесь негатив своїх стосунків з чоловіком. Крок 3. Мені хотілося б поговорити про те, яку стрижку мені і тобі краще підібрати, як наші діти відзначатимуть свято тощо. Крок 4. Тільки тоді я зможу спокійно без проблем спілкуватися з тобою і наші зустрічі будуть бажані для нас обох”. З тими людьми, які дійсно поважають і люблять вас безумовно спілкуйтеся якнайбільше. Адже, якщо ви жінка і не можете проговорити з подругою більше години, то одне з двох: або це не ваша подруга, або ви не жінка)).

Четверте – налагодьте стосунки з батьками. Вам необхідна їх любов. Від цих стосунків на енергетичному рівні залежить ваше благополуччя. Давайте батькам свою любов. Ту що маєте і скільки маєте, ту й давайте. Але цей акт “давання любові” має відбуватися з розумінням того, що вони (батьки) її ще не мають або мають недостатньо, тому, що не отримали від своїх батьків. Ставтеся до них з великою повагою і турботою але не забувайте про себе. Якщо мама чи бабуся “пресує” вас своїми негативними емоціями тікайте або йдіть шукати психотерапевта)). Тому, що негативні емоції в родині мали б йти від молодших до старших. Діти висловлюють їх мамі, мама – татові, а тато “виносить” їх з сім’ї до священика, психотерапевта, або старшої досвідченішої людини. Якщо ж ви будете без кінця слухати, як активно бабуся хворіє, а мама не може знайти консенсус з татом, ви не зможете “забрати” негативні емоції у своїх дітей і “негативне” коло знову замкнеться.

П’яте – знайдіть дорогу до Бога. Так, вона буде непростою. Але для жінки, яка є берегинею тонкого духовного світу родини, важливе завдання в житті – молитва. Є безліч випадків, коли молитва матері рятувала дітей, а щира молитва дружини рятувала чоловіка. Зрозуміло, що атеїстичне совєцьке виховання ваше і ваших батьків не дозволяє вам навіть наближатися до церкви, навіть думати про Це. Але не обов’язково відразу йти до храму. Знайдіть найперше Бога у собі. Вивчіть заповіді які схожі в кожній з п’яти традиційних релігій і намагайтеся за ними жити. І тоді життя саме приведе вас до Бога, приведе до Себе.

Головне в цій страві – розуміння того, що тонка енергія управляє щільною. Тонка енергія – це жіноча енергія, це слово, пісня, молитва… Світ жінки – це світ стосунків, внутрішній світ. Щільна енергія – це матерія – це зовнішній світ – територія чоловіків.
Ви ж не хочете зайти на територію чоловіків, зайняти місце чоловіка в житті. Чи хочете? Замисліться… Як тоді існуватимуть два чоловіки поряд (ваш чоловік і ви)? Як тоді існуватимуть поряд дві щільні енергії, два матеріальні світи? Як ви думаєте, за усіма законами фізики до цих двох щільних енергій “притягнеться” тонка енергія, яка управляє щільною, як пара штовхає паротяг, як вода обертає лопаті млина, як повітря підіймає кулю в небо. Так, безумовно, рано чи пізно, з’явиться тонка енергія. Але це будете не ви, це буде інша жінка, яка буде “справжньою” на думку чоловіка, з тонкою енергією і орієнтована на стосунки?

Подумайте. Може все-таки варто залишатися жінкою – “справжньою”, ніжною, мудро-беззахисною)). Так, для цього потрібно потрудитися і винести з голови совєцький мотлох “рівноправності і чоловіконенависності Клари Цеткін”, який сидить там, як рідний. Розібратися в тому, хто такі чоловік і жінка, для чого стосунки, для чого сім’я? Для чого поважати батьків?

А потім полюбити себе жінкою – ніжною, веселою, ласкавою, впевненою.
І… тікайте від чоловіків, бо будуть в чергу ставати, щоб запропонувати вам руку, серце, турботу і захист.
Любіть себе. Бо якщо ви себе не любите, чи полюбить вас хтось інший?..

Дякую Еріху Фромму, Носсрату Пезешкіану та Руслану Нарушевічу за натхнення)))

Щиро бажаю любові, Майя.

 © Майя Лукова, maya.kiev.ua