post

Частина перша тут

Ви розумна, освічена, молода, цілеспрямована красуня, яка багато чого досягла в цьому житті? Але особисте життя якось не тішить? Чоловіки або сідають вам на голову, або розбігаються, як тільки ви починаєте говорити?

Ви вже відвідали безліч семінарів, тренінгів і майстер-класів, щоб щось змінити в особистому житті? В результаті у вас в голові «каша» і на серці аж ніяк не легше? Чоловіки так само десь за горизонтом, або потай визирають на вас з-за кущів? Ви ж розумниця з вищою освітою або навіть з трьома…

Але нічого не розумієте. Чому чоловіки не сприймають вас як Жінку? Чому ви для них друг, товариш, брат, а не слабка беззахисна жінка, як кажуть тренери?
«Що зі мною не так?» – запитуєте ви себе в моменти, коли все ж «включаєте жінку». Чому я самотня? Я ж уже переслухала всього Торсунова і Ракова, вже ж ходжу лише в спідницях, уже ж відвідала стільки тренінгів про жіночність, а книги про «богиню в собі» по всьому дому? Що не так? Чому я одна, чому мій мужчина мене не любить і не поважає, я ж така розумниця, чому я не “ведична жінка-а-а-а-а-а”?

Такий, або подібний цьому, набір запитань з’являється в голові багатьох успішних жінок. У когось частіше, у когось рідше. І справа навіть не у відповідях на ці запитання. Справа в тому, що після жіночих тренінгів жінки «прозрівають», що 20, 30, 40, 50 років «жили не так і вже знають, як потрібно» та очікують моментальних змін в житті. Відразу заміж, відразу за принца, відразу схудла, відразу здорова і щаслива, відразу гармонія в стосунках.

Ще раз повторюю те, про що зазначала в першій частині статті, чоловіки не ходили разом з вами не слухали, не читали і не пережили інсайти. Досвід – це категорія особиста, досвідом не можна поділитися. Теза «обмін досвідом» нелогічна. Обмінятися можна практиками. Як можна, наприклад, обмінятися досвідом приготування страви? Кожна жінка по одному і тому ж рецепту зварить свій борщ, відповідно до свого досвіду, своїх відчуттів, своїх «фішечок», свого щоденного (такого різного) досвіду.

Ви звичайно можете своєму мужчині розповісти про все, що почули на тренінгу, що відчули і зрозуміли після тренінгу, але результат від цього буде незначний. Ви, таким чином, лише ретранслюєте інформацію, яку чоловіки звикли сприймати крізь призму логіки. Але ж ви відчули емоційне піднесення, наповнення, інсайт! А він не розуміє! По-різному влаштований наш мозок і психіка. Ну, ви знаєте.

В кращому випадку, якщо у вас гармонійні стосунки і ви правильно вибрали час, щоб поділитися враженнями, – чоловік візьме частину інформації собі на замітку. У гіршому випадку, особливо якщо у вас в домі «воєнний стан», – конфлікт перейде з латентної форми в активну. Отже, зрозуміло, що «переказати» тренінг неможливо. На нього потрібно вашому мужчині ходити самому.

Якщо ж ви зараз у пошуку чоловіка своєї мрії, взагалі не потрібно йому при зустрічі розказувати на які тренінги ви ходите, аж поки ви не зрозумієте, що ваші цілі у стосунках однакові.

Погодьтеся, жінка – це стосунки, це «поговорити та залагодити», а чоловік – це дія, це «досягнути і завоювати». Для того, щоб ваш мужчина захотів відвідати тренінг, у нього має бути своя чоловіча мотивація.
Яка мотивація у жінок? Тут широке поле! Хочу вийти заміж за принца, хочу, щоб мій чоловік став принцом, хочу все їсти і стати стрункою, хочу нічого не робити і подобатися чоловікам, хочу, хочу, хочу… Якщо жінка хоче хоча б щось із названого вище, вітаю – вона жива.

З чоловіками складніше. Якщо все життя йому допомагали (підсаджували на дерево (мама), штовхали велосипед (бабуся), робили за нього чоловічу роботу в побуті (сестра), дівчата підстраховували на побаченнях («а раптом у нього грошей не вистачить – візьму з собою ще грошей»), співробітниці брали на себе його завдання («він же ще вчиться, йому так важко, бідненький»), дружина заробляла більше, працюючи на трьох роботах («у нього складний період, зараз я попрацюю, а він потім як візьметься…»), він не піде на тренінг, у нього немає мотивації. Він навіть книгу не відкриє «Как стать лучшим в том, что ты делаешь», яку ви вже місяць «непомітно» залишаєте у нього на тумбочці. Для чого?! У нього все є, усі задоволені, а якщо щось станеться, його любі жінки-рятівниці йому допоможуть, підсадять, підмінять, «підстрахують».

Важко не помітити,що ця тенденція давно проглядається у нашому суспільстві, наші мами-рятівниці або свідомо, або підсвідомо, керуючись генетичною пам’яттю про війни і втрати, оберігають «своїх хлопчиків» від усіх строкатих барв життя до самої їх (хлопчиків) старості. Памятаєте байку? Телефонує 50-річний син мамі: “Мамо, йду до дому, що купити?”. Мама: “Купи квартиру живи окремо”. Думаю тепер їй вже не варто на нього ображатися. Трохи запізно. Як ви гадаєте? Відповідно, в цю “рятівну” діяльність активно і жертовно включається багато українських жінок, підхоплюючи естафету від таких же матусь.

А потім ці ж жінки сидять «біля розбитого корита» і запитують себе: «Що зі мною не так, чому від мене «шарахаються» нормальні чоловіки, чому у нього коханка, чому я самотня?».

Чоловіки, яким пощастило і яких мама, бабусі чи сестри не «залюбили» до стадії жертви, будуть самі шукати потрібну їм інформацію, і поряд з тим, будуть підсвідомо тікати від жінок-рятівниць, від жінок зосереджених на досягненнях, на фанатичній турботі про ближнього, від жінок, які, відвідуючи тренінги про любов до себе, все одно економлять на своїй білизні та косметиці на користь вечері для чоловіка.

Який відсоток таких чоловіків? Це ви можете визначити самостійно у нашому транспорті. Чоловік «незалюблений жінками-рятівницями», якщо він звичайно здоровий, не сяде у транспорті, якщо поряд з ним стоїть жінка. Не покаже серднього пальця жінці-водієві, якщо та, на його думку, погано водить авто.

Ось вам і відсоток. Ви ж зможете порахувати. Ви ж розумниця 😉
Чия провина, любі жінки, у тому, що вам не поступаються місцем, що вам не допомагають у побуті, що на вас «звалюють» додаткову роботу, що ваш чоловік не розвивається і вас, таку розумницю, не поважає?

Тут самі лише семінари і тренінги не допоможуть.
Тренінг – це всього лише форма інтенсивного навчання, спрямована на розвиток знань, умінь, навичок, зміну соціальних установок. Метою тренінгу є розвиток компетентності міжособистісної і професійної поведінки в спілкуванні, створення умов для самостійного пошуку способів вирішення власних психологічних проблем. Ось тут і «собака зарита». Якщо ви зараз спокійні і врівноважені та в змозі самостійно вирішувати власні емоційні проблеми, то семінар чи тренінг для вас. Він допоможе вам побачити «сіль проблеми» і знайти вихід з ситуації, що склалася.

Але якщо ви намагаєтеся впоратися з якимись емоціями, які розривають вас зсередини, думками, які не дають вам спокою ні вдень, ні вночі, якщо ситуація «на межі» – не спокушайтеся, тут тренінгами справа не обійдеться. У цій ситуації ви можете нескінченно довго ходити на всілякі тренінги, семінари, медитації й т. ін., Легше не стане. Ви ще більше заплутаєтеся і розгубите останні життєві сили. В цьому випадку життєво необхідна особиста консультація психолога або психотерапія.

Закінчу тими ж словами, що і першу частину статті. Не намагайтеся змінити когось іншого (партнера, дітей, батьків, друзів, родичів, співробітників, продавця в магазині, водія маршрутки, сусіда в метро…), нехай це роблять професіонали, Життя та ваші позитивні зміни. Цікавтеся психологією і жінок, і чоловіків, змінюйте себе, наберіться терпіння і тоді побачите, як поступово інші до вас «підтягнуться».

А якщо не «підтягнуться»?.. Це вже тема іншої статті.

Щиро бажаю любові!

Перша частина тут

© Майя Лукова, maya.kiev.ua