post

Сім’я – це система і як кожна система, сім’я наділена прекрасними властивостями реінтеграції та допомоги самій собі.

Сім’я – це опосередкована ланка між соціальними нормами і процесом розвитку індивідуума. Відповідно, на цю систему впливають, як зовнішні фактори (соціальні умови), так і внутрішні (члени родини). Якщо змінюється суспільство – змінюється сім’я, і якщо змінюються її члени, сім’я також відчуває ці зміни. Отже, гомеостаз (внутрішня сталість) сім’ї залежить від різноспрямованих факторів. Фактично можемо погодитися з тим, що у сучасному суспільстві довготривалий 100 % гомеостаз сім’ї неможливий. Світ змінюється надто швидко, а члени родини – ще швидше.

Зрозуміло, що хтось в родині має дбати про сталість внутрішнього середовища, про сталість норм, традицій. Звичайно, у кожній культурі цю роль виконує жінка. А найстарша жінка в родині, особливо у східній культурі, вважається взагалі найповажнішою особою. Бо саме найстарша жінка в родині акумулює енергію родини. Бачили стареньких гарних бабусь? Ніби ж і у зморшках вся, і має бути не гарна, а від неї віє таким миром, таким добром і позитивною енергетикою, що хочеться бути поряд з нею постійно. Бачили? Напевне ж пощастило її родичам?!

Чому ж не усі бабусі такі гарні. Є така приказка українська: «Така гарна була наречена! Чому ж стала такою негарною жінкою?».

Чому так швидко жінка втрачає внутрішню красу? Куди зникає вогонь в її очах? Чи лише вона одна в цьому винна?

Починається все з того, що жінку виховують з дитинства як чемну дівчинку: «Не бігай, не кричи, не огризайся, мовчи, не лізь, не висовуйся – ти ж дівчинка, не чемних ніхто не любить». Потім: «Будь чемною, мовчи, терпи, не переч чоловікові – ти ж жінка». Ось і все! Ось і маємо чемну, терплячу, але ображену з пухлинами у грудях, ендометріозом, каменями у печінці, з кволою ходою і мутним поглядом, але дуже «соціалізовану» і «чемну» жінку.

«Маємо те, що маємо» – казав один політик.

А що потім? Якщо вірити японській мудрості: «Надмірна чемність переходить в наглість». Іншими словами, жінка перестає бути чемною і ввічливою та щиро (нагло) говорить і робить те, що «накипіло». І дякуйте Богу, якщо ці емоції виражаються у соматиці, або трансформуються у емоційні зриви. Інакше – психіатрична допомога. Отже, в результаті совєцького виховання маємо ключовий конфлікт між потребами особистості у безумовному прийнятті та впевненості, що ти «ок» (навіть, якщо ти трохи зраз нечемний) і вимогами суспільства щодо стриманості, слухняності тощо.

Що ж цим усім робити?

Як молодій жінці, яка має ресурс від природи давати позитивну енергію дітям, чоловікові, а потім ще й внукам, правнукам (кому пощастить), як їй жити, як створити, зберегти сім’ю, а головне себе не втратити? А ще ж хочеться бути щасливою…

Отже, жінка може закачати по-чоловічому рукави і стати жінкою. Головне знайти ресурси для радості.

Чоловікам також складно. Вони не можуть втямити, як же ця «красуня-наречена» перетворилася на «чудовисько-дружину». Це просто. Чоловікові потрібно виконувати кілька простих правил, щоб таке сталося:

  1. На розмовляти з нею
  2. Не слухати її та ігнорувати її потреби
  3. Суперечити їй у всьому
  4. Не підбадьорювати
  5. Не турбуватися про неї
  6. Фліртувати з іншими жінками
  7. Бути відстороненим і байдужим
  8. Критикувати її постійно
  9. Ухилятися від розмови та двозначно говорити: «Ну, не знаю», «Подивимося», «Ну, можливо», «Як вийде».
  10. Забувати про неї, на звертати на неї увагу
  11. Не говорити про те, що з тобою відбувається.

Якщо виконаєте ці умови, любі чоловіки, легко зробите зі своєї красуні-дружини стерво. І все, ваша сім’я перетвориться у «шлюб духів». Тобто для людей нібито все нормально, але ви з нею хочете один одного повбивати. Тут крапка. Ви уже скалічені, кожен окремо і ваша сім’я в цілому.

У цьому випадку існує три варіанта вирішення проблеми. Перший. Далі «живете разом» у такому ж «веселому» режимі. Маєте бути готові до того, що ваш шлюб буде насичений скандалами, зрадами, хворобами і скаліченими дитячими душами.

Другий. Розходитеся і шукаєте іншого партнера. У цьому випадку логічно, що «партнер-каліка» притягне іншого «партнера-каліку» (їх багато у пошуку, усі однаково виховувалися). І все почнеться спочатку: зустріч, терпіння, образи, терпіння, образи, терпіння,.. розлучення.

Є ще один варіант. Зробити паузу. Відверто поговорити і розібратися, отримавши знання про те, як будувати стосунки. Цієї мудрості не навчає ні наша середня, ні вища школи. Головне: «квадрат гіпотенузи рівний сумі квадратів катетів», це головне в житті. Отже, доведеться потрудитися і знайти для себе джерела знань. Тут важливо не заблукати в лабіринтах новомодних течій. Найперше читайте класиків психології та психотерапії. А там, доля вас виведе.

Але для початку варто просто обговорити ситуацію. Так, буде не легко, але усі ми грамотні і навіть з вищими освітами, і навіть не з однією. Дайте відповідь найперше собі на запитання:

  • Чи може бути вирішена ця проблема?
  • Чи хочете ви дійсно щось змінити?
  • Чи може ваш партнер відповідати вашим сподіванням?
  • Чи хоче він (вона) вирішити цю проблему?
  • Чи намагалися ви знайти вирішення цієї проблеми?
  • Чи розглядаєте ви ситуацію чесно і відверто?
  • Чи відверто ви висловлюєте свою думку?
  • Чи готові ви прислухатися до свого партнера?
  • Чи готові ви приділити увагу своєму партнеру і самому собі?
  • Чи очікуєте ви моментальних змін?
  • Чи очікуєте ви що партнер зміниться, чи готові ви змінюватися?
  • Чи даєте ви шанс собі і партнеру?
  • Чи зберігаєте ви прив’язаність до партнера і приймаєте його як особистість навіть під час серйозного конфлікту?

Після цих відповідей ви отримаєте орієнтир вашої подальшої роботи над стосунками. Важливо також пам’ятати, що чоловіки і жінки різні (про це також багато написано) і враховувати це під час побудови «стратегії порятунку любові».

Насправді ж для гармонійних стосунків між чоловіком і жінкою необхідні лише дві умови: доброзичливе ставлення один до одного і повна увага один до одного.

Все. Головне ці дві умови зберегти і примножити з плином часу.

Бажаю любові, щиро ваша Майя

Джерела:

  1. Носсрат Пезешкиан Семейная позитивная психотерапия
  2. Руслан Нарушевич «Любовь без ГМО»

  © Майя Лукова, maya.kiev.ua