post

 Cтрах визначають як очікування зла

(Аристотель)

У будь-якій життєвій ситуації може правити лише або любов, або страх.

Любов розширює, окрилює, надихає, страх навпаки – стискає, цементує. Любов природна для будь-якої живої істоти, це – джерело самого життя. Страх неприродний, він необхідний людині лише для того, щоб зрозуміти непоборну силу любові, її значення для самої людини, для життя.

Любов – це наша світла сторона. Любов – це правдиві, щирі, природні ми.

Страх – це наше «Неправдиве Я», яке роз’їдає нас з середини. Як ракова клітина нашого життя, воно так само закриває душу від Бога, від Світу, від людей і змушує думати, що в цьому світі кожен сам за себе: «то я, а то ти», «головне, щоб мені було добре, а ти як хочеш».

Так само як ракова клітина «Неправдиве Я» завжди закривається і захищається. Тому потрібно відстежувати ці ознаки у себе. Як тільки ви починаєте захищатися – вами керує ваше «Неправдиве Я» і ви опускаєтеся на рівень ізоляції, на “рівень ракової клітини”.

Повністю згодна. що базовим страхом вважається страх смерті. Чому наприклад людина боїться темноти, або собак, або змій? За цими об’єктами криється  невідоме, а також досвід і набуті переконання (часто хибні). Тому, що… в темноті можуть бути невідомі небезпечні істоти, які мене образять…, собаки можуть покусати (так показують по телебаченню), змія може вкусити (когось уже вкусила), а потім… я можу померти.

Звичайно страх – це важлива адаптивна властивість, завдяки якій будь-яка істота  уникає небезпеки. Тому нормальний, помірний страх, незважаючи на всі неприємні відчуття, які він доставляє, є необхідним почуттям. Це абсолютно нормальна, закономірна реакція на небезпеку, загрозу (уявну або справжню), яка підтримується в нас дуже сильним інстинктом – інстинктом самозбереження.

Але, ви напевне помічали, як  духовно розвинені люди повністю покладаються на “Божественну волю” і, що цікаво, практично не потрапляють в загрозливі ситуації. Можливо, якщо розслабитися і не піддаватися страху, необхідні зміни відбудуться самі собою?

Страх призводить до агресії, злості, ненависті і до решти деструктивних якостей. Виникають ознаки депресії. Нам здається, що весь світ проти нас і навіть ми самі проти себе.

Але причиною депресій може бути не лише страх. Так, це можуть бути й інші не до кінця пережиті вами негативні емоції, але головні з них: гнів, образа (“дитяча” форма гніву), скорбота, сором і страх. Як же дізнатися, яка емоція не пережита вами? Яка емоція викликала депресивний стан?

Придивіться уважно до себе, якщо ви пережили складну ситуацію, яка «a priori» викликає у людей  гнів (образу), скорботу, сором чи страх, а ви вважаєте, що ви цього не відчуваєте, що «все гаразд» – це означає, що ви просто її ще не пережили, цю емоцію. Але у вас підвищується тривожність, ви втрачаєте баланс енергії, знижується ваша самооцінка, застрягаєте в ролі жертви, відмовляєтеся від близьких стосунків, взагалі від життя. Вам здається, що близькі лише користуються вашою слабкістю і їм просто зручно бути з вами поруч. Ви підсвідомо вважаєте, що вас немає за що любити, а тому не можете повірити в щирі почуття друзів або партнера. Причин страху та низької самооцінки безліч, але головні з них: негативно налаштоване оточення, особливо в дитинстві; постійна критика і висміювання; плекання спогадів про невдачі; невизнання своєї унікальності і порівняння себе з іншими та встановлення надвисоких недосяжних цілей без належної мотивації.

Почуття страху – це похідна невідомого. Незнання і невизначеність нас сильно лякають, і це цілком природно. Пам’ятаєте вислів: “Ви не любите кішок? Ви просто не вмієте їх готувати.”?

Подолати страх дуже важко. Насамперед важливо подолати хоча б один свій страх. Наприклад, подолати страх дізнатися правду про ситуацію (увімкнути світло, вивчити поведінку собак, запитати відверто про почуття іншої людини, відчинити двері до шефа тощо). Але дізнатися не лише «вашу правду», а «правду іншої сторони» і синтезувати з неї «загальну правду». Якщо подолаєте один страх («найстрашніший») – всі інші ваші страхи розблокуються поступово самі.

Отже, страх – це наша темна сторона, яку необхідно висвітлити. Страх – це наслідок «недоробленої» роботи над собою.

Якщо протилежна страху емоція – це любов, вихід один і найпростіший  – замінити страх на любов.

Необхідно спробувати подружитися зі своїми страхами і полюбити причини тих страхів. Визнати досконалість ситуації, яка складається у вашому житті. Зрозуміти для чого вона вам ця ситуація (якою б страшною і неприємною вона не була), саме вам (такому хорошому) і саме зараз (коли ніби все так добре складалося). Що ви маєте зрозуміти отримавши цей урок? Чому маєте навчитися? Адже, якщо ви не навчитеся зараз, ситуація обов’язково повториться (Ангели свою роботу знають 😉 ) допоки ви не вивчите цей непростий життєвий урок.

А потім… полюбіть себе таким, яким ви є – унікальною, радісною, цілеспрямованою людиною. Полюбіть себе за те, що зрозуміли, чому і чого  боялися і за те, що вийшли на шлях розуміння своїх страхів, розуміння себе.

І скажіть собі: «Я один ТАКИЙ на всьому світі! Я себе люблю, я люблю життя, я все зможу, все пройду, я чудовий, щоб там не було!..».

 © Майя Лукова, maya.kiev.ua