post

Не можу не написати.

Останнім часом багато запитів про стосунки батьків і дітей.

Так, саме в такій послідовності “батьків і дітей”. Саме так розвиваються ці стосунки. Від батьків до дітей або від учителів до учнів. Так само, як від керівника до підлеглого.  І лише, якщо налагоджена комунікація у цьому порядку, лише тоді почнеться зворотній процес.

Якщо це стосунки батьків і дітей, залежатимуть вони насамперед від кого? Так. Від батьків.

Чиї діти? Наші. Хто мав їх навчити? Ми. Яким чином? Насамперед – власним прикладом.

Прошу. Любі, дорогі, безцінні батьки своїх дітей. Не переставайте навчатися бути батьками. Погодьтеся, ви зростаєте як батьки разом зі своїми дітьми. Батьки трирічної дитини, не те саме, що батьки тридцятирічної.

Проте, одне правило зберігається протягом усього нашого з дітьми співжиття.

Повага!

Поважайте в своїх дітях особистість. Поважайте себе, як особистість, в своїх дітях.

Як тільки ваша дитина сказала: «Я сам!», починайте до себе  і до неї прислухатися краще.

І якщо у вас виникне непереборне бажання  притиснути те «Я сам», принизити, знехтувати думкою дитини. Все. Ви на шляху  руйнування контакту з вашою дитиною.

Далі все розвиватиметься надто стрімко у цьому змінному швидкоплинному світі. Ніхто не буде винен. Це просто станеться. Це просто буде. Любов піде. На її місце прийдуть холод, агресія, нерозуміння, біль, сором, образи, хвороби…

Щоб все це не було голослівно, підібрала інструкцію з виховання для батьків. Раптом комусь саме зараз вона буде корисною. Дякую, моєму учителю і колезі Наталії Босовській.

Правило 1. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить про допомогу.

Правило 2. Якщо дитині важко, і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй.

Правило 3. Намагайтеся не привласнювати собі емоційні проблеми дитини. Проявляйте увагу до почуттів дитини.

Правило 4. Менше говоріть, більше слухайте простот віддзеркалюючи дитині її думки, емоції і почуття.

Правило 5. Адресуйтеся до ситуації, а не до дитини. Порівнюйте дитину з нею самою, а не з іншими.

Правило 6. Поступово, але неухильно, знімайте з себе турботу і відповідальність за особисті справи дитини і передавайте їх їй.

Правило 7. Дозволяйте дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (чи бездіяльності). Тільки тоді вона буде дорослішати і стане «свідомою».

Правило 8. Якщо дитина викликає у вас своєю поведінкою негативні емоції – повідомте їй про це в «Я-висловлюваннях».

Правило 9. Коли ви говорите про свої почуття до дитини, виступайте від першої особи, повідомте про себе, про своє переживання, а не про нього, не про його поведінку.

Правило 10. Не вимагайте від дитини неможливого або нездійсненного. Замість цього подивіться, що ви можете змінити в навколишньому середовищі.

Правило 11. Щоб уникнути зайвих проблем і конфліктів, порівнюйте власні очікування з можливостями дитини.

Правило 12. Правила (обмеження, вимоги, заборони) обов’язково повинні бути в житті кожної дитини.

Правило 13. Правил (обмежень, вимог, заборон) не повинно бути занадто багато і вони повинні бути гнучкими.

Правило 14. Дорослі установки не повинні вступати в явне протиріччя з найважливішими потребами дитини.

Правило 15. Правила (обмеження, вимоги, заборони) повинні бути узгоджені усіма дорослими між собою.

Любі батьки, несіть не хрест бітьківства, а прапор, як співає відомий український співак. Не терпіть, а насолоджуйтеся. Не ображайтеся, а навчайтеся. Навчайтеся постійно на помилках і зонах розвитку. Навчайтеся бути достатньо хорошими батьками. Повірте, діти, непомітно для вас, навчатимуться на вашому прикладі.

Якщо вам подаровано дитину, ви точно маєте усі ресурси гідно зростити її і підготувати до щасливого життя.

Знайдіть їх у собі, ці ресурси.

Пізнавайте себе. Розвивайтеся. Прагніть більшого для себе і своїх дітей.

Діти наше майбутнє але ми – майбутнє наших дітей.

Любіть себе у батьківстві і своїх дітей.

Будьте щасливі.

Щиро ваша Майя Лукова.

Залишити відповідь