post

Сьогодні, зовсім випадково переглянула совєцький фільм «Любимая женщина механика Гаврилова». Ось де психологія стосунків!

Автор сценарію С. Бодров-старший  явно щось знав. Респект!

Про акторський склад навіть не йдеться – букет талантів!

Любі красуні «за 30», перегляньте це кіно, адже, як сказав дядя героїні фільму: «Вас баб всегда жалел. На какую не посмотришь – у каждой драма».

Ось де покроковий алгоритм подолання негативних емоцій!

Яка там ведична психологія!

38 літня героїня Людмили Марківни Гурченко, переживаючи складну життєву ситуацію (наречений не прийшов до РАГСу), за один день пройшла усі ці кроки:

  1. Допомогла іншій жінці ( переключилася зі своїх думок).
  2. Поговорила з людиною, яка приймає її безоціночно. Їй, звичайно, пощастило, що вона має таку подругу. Насправді, в житті це рідкість.
  3. Купила нову сукню і зробила нову зачіску.
  4. Прибралася і прогулялася з подругою містом, моргаючи до чоловіків.
  5. Шопінг. Купила, те, що її порадувало, нехай навіть «японский таз эмалированный».
  6. Пішла до друга Паші, бажаючи прийняття себе як жінки. Тут вона схибила. Не можна цього робити. Адже образа енергетично сконцентровується на нижніх енергетичних центрах. І секс, навіть з коханим мужчиною,  в стані образи, лише збільшує  негативний потенціал емоцій жінки, що вже казати про «Пашу». Добре, що Всесвіт її зупинив.
  7. Зрозуміла, що не вона має чекати мужчину, а він її, коли Резо дочекався коханої під РАГСом і викрав її з під носа нареченого.
  8. Зрозуміла, що «бросают» біля РАГСу не лише її.
  9. Почула, що потрібно говорити самій про свої чесноти, не соромитися цього.
  10. Поспілкувалася з творчою людиною.
  11. Потанцювала до сліз.
  12. Отримала підтримку від доньки, яка її, до речі, весь час спасала.
  13. Нарешті вийшла з позиції жертви коли донька сказала: «Я горжусь, что у меня такая мама»
  14. Відповідала усім «Все хокей», намагаючись бути на позитиві. Це було важко, адже емоції до кінця на прожила. Кіно совєцьке, пам’ятаєте?
  15. Прийняла пропозицію руки і серця друга-Паші, який пообіцяв про них з донькою піклуватися. Це і міг бути кінець совєцького сюжету.

Але  тут інша, передбачувана розв’язка радянського кіно, яке було покликане виховувати відповідальність і мужність у радянських  чоловіків (на жаль сучасні чоловіки такі фільми  дивляться рідко.  Гаврилов не прийшов до РАГСу, тому, що його забрала міліція, за те, що він вступився за жінку. . Щось таке… Словом – герой.

Загалом – радянський «happy end».

На жаль, життя не завжди такий  happy end.

Сучасні психологи, особливо ведичні, радять жінкам «не залипати» на чоловіках.  Адже, якщо жінці мужчина подобається більше, ніж вона собі біля цього мужчини – буде біда.

Жінка повинна сама відбутися як особистість. Так, героїня фільму красуня і «пахала», підіймаючи на ноги доньку. Але донька сама їй сказала: «Посмотри, как ты живешь. Когда ты последний раз была в театре, а какую книгу за год прочитала? С  тобой скоро будет не интересно общаться!».

Практика показує, що в такій ситуації стосунки не будуть довготривалі, навіть якщо ваш Гаврилов повернеться. По-перше, жінці потрібно  бути самій з собою щасливою (мати захоплення, подруг, бути доглянутою і радісною тощо). А друге, закрити очі і сказати «трах тібі дох тібі дох». Тобто розслабитися, якщо Гаврилов  – ваш чоловік, то він буде з вами, а якщо ні – тоді ви просто будете чекати іншого  і все одно будете щаслива. Бо ж ви – цілісна особистість.

В радянському союзі не було інститутів церкви і психологічної підтримки, які покликані зцілювати душі після таких драм. Ідеологічна машина працювала через мистецтво. Ну, ще бум партком, містком, профком і тд.

Переглянь те цей фільм, красуні з «драмами», образами і біллю – це прекрасні терапія. А ще, купіть сукню, зробіть зачіску та все інше, як у цьому фільмі.

Якщо все ж ці дії вам не допоможуть, знайдіть фахівця по зціленню душі (священника або психолога). Це буде дорожче, ніж «эмалированный таз», але дешевше, ніж плаття.  Це наша робота. Приходьте, розберемося. Все не так страшно, як здається. Ви будете щаслива. Якщо не з Гавриловим, то з іншим…

Плаття все одно купіть.

Бажаю щастя.

 © Майя Лукова, maya.kiev.ua